Як виплатити зарплату за час простою?
Як працює зарплата в iFin?
✅ Створіть обліковий запис та оберіть тариф для доступу до сервісу розрахунку зарплати
✅ Внесіть реквізити компанії та працівників — додайте необхідну інформацію для нарахування зарплати
✅ Сформуйте зарплатну звітність автоматично — система створить документи на основі введених даних (табелі, нарахування, утримання тощо).
Як виплатити зарплату за час простою?
Що вважається простоєм: визначення згідно з КЗпП
Що вважається простоєм: визначення згідно з КЗпП
Простоєм вважається період, протягом якого працівник не може виконувати свої обов'язки через причини, що не залежать від нього. Згідно з Кодексом законів про працю України (КЗпП), простоєм визнається:
1. Визначення простою: Це час, коли працівник не працює через відсутність роботи, яка має бути виконана, або через об'єктивні обставини, які перешкоджають виконанню трудових обов'язків. Це може бути викликано різними причинами, такими як зупинка виробництва, брак сировини, технічні неполадки, а також різні форс-мажорні обставини.
2. Види простою: Законом розрізняють кілька видів простою:
- Виниклий з вини підприємства: Коли простої викликані внутрішніми причинами, такими як технічні проблеми, відсутність матеріалів чи сировини, що ускладнює або робить неможливим виконання виробничих завдань.
- Виниклий з незалежних від підприємства причин: Це випадки, коли причини простою не можна контролювати, наприклад, стихійні лиха, зміни в законодавстві, які впливають на виробництво.
3. Регулювання та оплата: КЗпП передбачає, що в разі простою, залежно від його причин, працівникам має бути виплачена певна компенсація. У разі простою з вини підприємства працівникам зазвичай виплачується не менше 2/3 тарифної ставки або окладу. Якщо ж простій виник з незалежних причин, то оплата може не здійснюватися.
4. Оформлення простою: Для правильного оформлення простою підприємство має дотримуватись встановлених процедур і правил, що передбачають документальне підтвердження причин простою, а також інформування працівників про його тривалість та умови.
Таким чином, простоєм вважається період, коли працівник не може виконувати свою роботу через обставини, що не залежать від нього, і це має бути належним чином зафіксовано та регульовано відповідно до норм трудового законодавства.
Розмір оплати за час простою: законодавчі норми
Розмір оплати за час простою регулюється трудовим законодавством, яке встановлює певні норми в Україні. Згідно з Кодексом законів про працю України, простоєм вважається період, коли працівник не може виконувати свої трудові обов'язки з причин, які не залежать від нього. Це можуть бути технічні проблеми, відсутність матеріалів або інші обставини.
Оплата за час простою залежить від причин, які його викликали. Якщо простої виникли з вини роботодавця (наприклад, через недостатнє забезпечення робочим місцем або через відсутність замовлень), то працівник має право на отримання не менше 2/3 своєї середньомісячної заробітної плати. Це правило діє для всіх категорій працівників.
Якщо ж простої виникають з вини самого працівника (наприклад, через неявку на роботу без поважних причин), то оплата за час такого простою не здійснюється. У деяких випадках, якщо простої є наслідком форс-мажорних обставин або природних катастроф, роботодавець може не нести фінансову відповідальність за оплату.
Крім того, роботодавець зобов'язаний вести облік часу простою та своєчасно інформувати працівника про причини цього простою. Важливо також зазначити, що у колективних договорах можуть бути прописані більш вигідні умови для працівників щодо оплати за час простою, тому працівникам варто ознайомитися з такими документами.
Законодавство передбачає, що у разі систематичних простоїв, які негативно впливають на трудову діяльність, працівник має право на звернення до трудових інспекцій або судів для захисту своїх прав.
Чи оподатковується оплата за час простою ПДФО, ВЗ та ЄСВ
Оплата за час простою, як правило, підлягає оподаткуванню ПДФО (податком на доходи фізичних осіб), військовим збором (ВЗ) та ЄСВ (єдиним соціальним внеском).
1. ПДФО: Оплата за час простою вважається доходом, який отримує працівник. Відповідно до податкового законодавства, такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 18%. Це означає, що сума, виплачена працівнику за час простою, включається до загального оподатковуваного доходу.
2. Військовий збір (ВЗ): На оплату за час простою також нараховується військовий збір, який становить 1,5% від суми доходу. Таким чином, нарахування військового збору відбувається аналогічно до ПДФО.
3. ЄСВ: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується на зарплату працівників, включаючи оплату за час простою. Ставка ЄСВ для роботодавців становить 22% від нарахованого доходу. Це означає, що роботодавець зобов'язаний нарахувати і сплатити ЄСВ на суму, яку він виплачує працівнику за час простою.
Таким чином, оплата за час простою підлягає оподаткуванню ПДФО, військовим збором та ЄСВ, і всі ці збори слід враховувати при розрахунках з працівниками.
Як працює зарплата в iFin?
✅ Створіть обліковий запис та оберіть тариф для доступу до сервісу розрахунку зарплати
✅ Внесіть реквізити компанії та працівників — додайте необхідну інформацію для нарахування зарплати
✅ Сформуйте зарплатну звітність автоматично — система створить документи на основі введених даних (табелі, нарахування, утримання тощо).
Оформлення простою: наказ, табель обліку, код позначки
Оформлення простою є важливим етапом управління трудовими ресурсами в організації, що передбачає правильну документацію та облік часу, коли працівники не виконують свою роботу з різних причин. Для коректного оформлення простою існує кілька ключових документів, які повинні бути підготовлені та оформлені відповідно до законодавства.
По-перше, основним документом, що фіксує факт простою, є наказ керівника підприємства. Цей документ повинен містити детальну інформацію про причини простою, його тривалість, а також список працівників, яких він стосується. Наказ підписується керівником і, за потреби, погоджується з профспілкою. Важливо, щоб наказ був оформлений вчасно, оскільки це вплине на подальше нарахування заробітної плати та соціальні гарантії працівників.
По-друге, для обліку простою використовують табель обліку робочого часу. У цьому документі необхідно зазначити дні і години простою для кожного працівника, а також причини його виникнення. Табель повинен бути заповнений відповідно до норм трудового законодавства та внутрішніх регламентів підприємства. Це дозволяє вести точний облік робочого часу та забезпечувати коректне нарахування заробітної плати.
Крім того, необхідно використовувати код позначки для відображення простою в системі обліку. Код позначки – це умовний код, який вказує на тип простою, наприклад, через технічні неполадки, брак сировини, погодні умови тощо. Цей код допомагає систематизувати дані про причини простою та дозволяє підприємству проводити аналіз та планування, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
Таким чином, оформлення простою є комплексним процесом, що вимагає чіткої координації між різними підрозділами підприємства і дотримання всіх необхідних процедур для забезпечення законності та прозорості в управлінні трудовими ресурсами.
Відображення оплати простою у звітності з ЄСВ та ПДФО
Відображення оплати простою у звітності з Єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є важливим аспектом бухгалтерського обліку та звітності для підприємств. Під час простою, який може бути викликаний різними факторами, такими як технічні проблеми, економічні труднощі чи інші обставини, працівники можуть отримувати компенсацію, яка підлягає відображенню у звітності.
По-перше, важливо зазначити, що оплата простою вважається доходом працівника, тому вона підлягає оподаткуванню. У зв’язку з цим, підприємство зобов’язане нарахувати та сплатити ПДФО з таких виплат. Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18%, і саме ця ставка застосовується до сум, які виплачуються працівникам за час простою. Ці суми включаються до загального оподатковуваного доходу працівника за відповідний звітний період.
По-друге, з точки зору ЄСВ, оплата простою також підлягає нарахуванню єдиного соціального внеску. Відповідно до чинного законодавства, суми, які виплачуються працівникам у вигляді компенсації за час простою, враховуються при розрахунку бази нарахування ЄСВ. Ставка ЄСВ, яка застосовується до таких виплат, складає 22% від нарахованих сум.
У звітності підприємства, зокрема у формі № 1ДФ, суми виплат за час простою відображаються у відповідних рядках, що стосуються оподатковуваного доходу працівників. Підприємство має подати цю звітність не пізніше 1 березня року, наступного за звітним. У зв’язку з цим, важливо коректно оформити та задокументувати всі виплати, щоб уникнути можливих штрафів та непорозумінь з податковими органами.
Отже, правильно відображаючи оплату простою у звітності з ЄСВ та ПДФО, підприємства не лише дотримуються вимог законодавства, а й забезпечують прозорість та точність у податковій звітності. Це, в свою чергу, сприяє формуванню позитивного іміджу підприємства у податковій сфері.
Особливості виплати при повному або частковому простої (по днях або годинах)
Виплата при повному або частковому простої є важливим аспектом трудового законодавства, що регулює відносини між роботодавцем і працівниками в умовах, коли робота не виконується через об'єктивні причини. Особливості виплати в таких випадках залежать від типу простою, його тривалості та умов трудового договору.
При повному простої, коли працівник не виконує своїх трудових обов'язків протягом визначеного періоду, виплата зазвичай здійснюється відповідно до законодавчих норм. У більшості випадків, якщо простої викликані не з вини працівника (наприклад, через відсутність матеріалів, технічні проблеми або стихійні лиха), працівник має право на збереження середнього заробітку за час простою. Зазначений заробіток визначається на основі середньої зарплати, яку працівник отримував у попередні місяці.
У випадку часткового простою, коли працівник працює не в повному обсязі (наприклад, скорочений робочий день або тиждень), компенсація також може бути розрахована на основі середнього заробітку, але пропорційно до відпрацьованого часу. Якщо працівник працює кілька годин на день, оплата за ці години може бути здійснена за звичайною тарифною ставкою, проте важливо враховувати, що загальний заробіток за місяць може бути нижчим через неповне навантаження.
Крім того, важливим є документальне оформлення простою. Роботодавець зобов’язаний вести облік часу простою, а також повідомляти працівників про причини та тривалість простою. Наявність документів, що підтверджують простої, може знадобитися для розрахунку компенсацій у разі перевірки з боку контролюючих органів.
Також слід зазначити, що в окремих випадках, наприклад, в умовах надзвичайних ситуацій або при ліквідації підприємств, виплати можуть регулюватися спеціальними нормами, які відрізняються від стандартних. У таких ситуаціях важливо звертатися до юристів або фахівців з трудового права для отримання чіткої інформації про права і обов'язки сторін.
Загалом, питання виплат при простої є складним і багатогранним, і для його правильного вирішення необхідно враховувати як законодавчі, так і внутрішні регламенти підприємства.
Як працює зарплата в iFin?
✅ Створіть обліковий запис та оберіть тариф для доступу до сервісу розрахунку зарплати
✅ Внесіть реквізити компанії та працівників — додайте необхідну інформацію для нарахування зарплати
✅ Сформуйте зарплатну звітність автоматично — система створить документи на основі введених даних (табелі, нарахування, утримання тощо).