Нарахування зарплати сумісникам: внутрішнє та зовнішнє сумісництво
Як працює зарплата в iFin?
✅ Створіть обліковий запис та оберіть тариф для доступу до сервісу розрахунку зарплати
✅ Внесіть реквізити компанії та працівників — додайте необхідну інформацію для нарахування зарплати
✅ Сформуйте зарплатну звітність автоматично — система створить документи на основі введених даних (табелі, нарахування, утримання тощо).
Нарахування зарплати сумісникам: внутрішнє та зовнішнє сумісництво
Відмінності між основним місцем роботи та сумісництвом
Відмінності між основним місцем роботи та сумісництвом
Основне місце роботи та сумісництво — це дві різні форми трудової діяльності, які мають свої особливості та правила.
Основне місце роботи — це той вид зайнятості, який людина обирає як головний, у якому працює не менше 40 годин на тиждень (в Україні стандартна норма — 40 годин). На основному місці роботи зазвичай укладається трудовий контракт або договір з роботодавцем, що передбачає виконання певних обов'язків, отримання заробітної плати, соціальні гарантії та компенсації. Це може включати відпустки, лікарняні, пенсійні внески та інші пільги, які регулюються трудовим законодавством. Працівник має певні права і обов'язки, які прописані в трудовому договорі та визначені законодавством.
Сумісництво, натомість, — це форма зайнятості, при якій особа працює на двох або більше роботах одночасно. Сумісництво може бути офіційним, коли працівник має трудові договори на кожному з місць роботи, або неофіційним, коли людина працює "в тіні". В Україні існує поняття "внутрішнє сумісництво", коли особа працює на основному місці роботи і має додаткову зайнятість у тій же компанії, та "зовнішнє сумісництво", коли працівник працює в іншій організації.
Основні відмінності між цими двома формами зайнятості полягають у наступному:
1. Тривалість робочого часу: На основному місці роботи час роботи зазвичай є фіксованим, тоді як на сумісництві працівник може самостійно регулювати свій графік, працюючи за угодою з роботодавцем.
2. Соціальні гарантії: Працівники на основному місці роботи мають більше соціальних гарантій, таких як оплачувані відпустки, лікарняні, а також право на пенсійні виплати. Сумісники можуть не отримувати всі ці пільги, особливо якщо працюють неофіційно.
3. Податки та звітність: Заробітна плата з основного місця роботи підлягає оподаткуванню за стандартними ставками, і роботодавець зобов'язаний відраховувати податки. У випадку сумісництва, працівник також повинен подавати декларацію про доходи, якщо перевищує певні пороги.
4. Правові відносини: У відносинах з роботодавцем на основному місці роботи працівник має більше прав, ніж у випадку з сумісництвом, де умови можуть бути менш регульованими.
5. Можливості кар'єрного росту: Основне місце роботи зазвичай надає більше можливостей для кар'єрного зростання, тоді як сумісництво може бути більш обмеженим у цьому аспекті.
Таким чином, вибір між основним місцем роботи та сумісництвом залежить від особистих цілей, потреб і обставин кожної конкретної людини.
Обмеження за тривалістю роботи сумісників
Обмеження за тривалістю роботи сумісників є важливим аспектом трудового законодавства, яке регулює умови праці осіб, що працюють на декількох посадах одночасно. В Україні, відповідно до Кодексу законів про працю, існують певні правила, які визначають максимальну кількість годин, які може відпрацювати сумісник.
По-перше, сумісники мають право працювати на основному місці роботи та виконувати додаткову роботу на умовах сумісництва. Тривалість роботи сумісника не може перевищувати 20 годин на тиждень, якщо робота виконується на умовах неповного робочого часу. Ця норма дозволяє працівнику зберігати баланс між основною діяльністю та додатковими зобов'язаннями.
По-друге, важливо зазначити, що сумісництво може бути як внутрішнім, так і зовнішнім. Внутрішнє сумісництво передбачає виконання додаткових обов'язків на підприємстві, де працівник вже працює, в той час як зовнішнє сумісництво полягає в роботі на інших підприємствах або в установах. У обох випадках необхідно дотримуватися зазначеного обмеження за тривалістю.
Крім того, роботодавці мають право встановлювати внутрішні правила щодо сумісництва, які можуть включати додаткові обмеження за тривалістю роботи. Це може бути пов'язано з потребами підприємства або специфікою виконуваних завдань. Проте, такі правила не повинні суперечити загальним нормам трудового законодавства.
Також слід враховувати, що сумісники мають ті ж права на відпустки, оплату праці та соціальні гарантії, що й основні працівники. Проте, через обмеження за тривалістю роботи, вони можуть бути менш захищені в плані стабільності доходів, адже їхній заробіток залежить від кількості відпрацьованих годин.
На завершення, обмеження за тривалістю роботи сумісників є важливим елементом, який сприяє забезпеченню прав працівників та підтримує баланс між професійними зобов'язаннями та особистим життям. Дотримання цих норм допомагає уникнути перевантаження працівників і сприяє їхньому загальному добробуту.
Розрахунок зарплати при внутрішньому сумісництві
Розрахунок зарплати при внутрішньому сумісництві — це процес визначення розміру винагороди працівника, який виконує роботу на двох посадах у межах одного підприємства. Внутрішнє сумісництво дозволяє працівникам поєднувати основну діяльність з додатковою, що може бути вигідним як для працівника, так і для роботодавця.
Для розрахунку зарплати при внутрішньому сумісництві слід враховувати кілька ключових аспектів:
1. Договірні умови: Спочатку необхідно визначити умови трудового договору для сумісництва. У ньому чітко вказуються посадові обов'язки, режим роботи, розмір винагороди та інші важливі деталі. При внутрішньому сумісництві, як правило, укладається окремий договір, який доповнює основний.
2. Розмір окладу: Зарплата для сумісника часто розраховується пропорційно до обсягу виконаної роботи. Якщо працівник працює на двох посадах, важливо визначити, чи є ставка на другій посаді фіксованою, або ж вона залежить від виконаних обов'язків. Для цього можна використовувати погодинну або відрядну оплату.
3. Час роботи: Внутрішнє сумісництво може передбачати різні графіки роботи. Якщо працівник працює неповний робочий день на другій посаді, то його зарплата розраховується пропорційно до відпрацьованих годин. Наприклад, якщо основна ставка становить 10 000 грн на місяць за повний робочий день, а на другій посаді працівник відпрацьовує 20 годин на тиждень, то його зарплата за сумісництвом буде пропорційною до відпрацьованого часу.
4. Податки і внески: Важливо враховувати, що заробітна плата, отримана за внутрішнім сумісництвом, також підлягає оподаткуванню. Це означає, що роботодавець має утримувати податки на доходи фізичних осіб та внески до соціальних фондів. Для цього необхідно правильно заповнити звітність та облікові документи.
5. Облік робочого часу: Важливо вести точний облік відпрацьованого часу на другій посаді, оскільки це вплине на розрахунок заробітної плати. Для цього можуть використовуватися табелі обліку робочого часу або інші документи, що підтверджують виконану роботу.
6. Правила компанії: Кожне підприємство може мати свої внутрішні правила стосовно сумісництва. Це може включати обмеження щодо кількості годин, які може працювати сумісник, або специфічні вимоги до звітності.
Таким чином, розрахунок зарплати при внутрішньому сумісництві є комплексним процесом, що вимагає врахування безлічі факторів. Важливо дотримуватися законодавчих вимог, а також забезпечити прозорість і зрозумілість умов праці для працівника.
Як працює зарплата в iFin?
✅ Створіть обліковий запис та оберіть тариф для доступу до сервісу розрахунку зарплати
✅ Внесіть реквізити компанії та працівників — додайте необхідну інформацію для нарахування зарплати
✅ Сформуйте зарплатну звітність автоматично — система створить документи на основі введених даних (табелі, нарахування, утримання тощо).
Оподаткування доходів сумісників: ПДФО, ВЗ, ЄСВ
Оподаткування доходів сумісників в Україні регулюється нормами податкового законодавства, зокрема, статтями, що стосуються податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) та єдиного соціального внеску (ЄСВ).
ПДФО для сумісників нараховується так само, як і для основних працівників. Ставка податку складає 18% від доходу, отриманого сумісником за виконану роботу або надані послуги. При цьому роботодавець зобов'язаний утримувати ПДФО з виплат, що здійснюються суміснику, і перераховувати його до бюджету. Зазначимо, що сумісники можуть мати право на податкову знижку, якщо вони сплачують витрати, що підлягають відшкодуванню, або якщо вони мають право на використання податкових пільг.
Військовий збір (ВЗ) також утримується з доходів сумісників. Ставка військового збору становить 1,5% від загальної суми доходу. Це означає, що роботодавець, який виплачує доходи суміснику, зобов'язаний утримувати цей збір на рівні 1,5% і перераховувати його до бюджету.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) є обов'язковим для всіх працівників, у тому числі і для сумісників. Ставка ЄСВ для сумісників, які працюють на умовах трудового договору, становить 22% від нарахованої заробітної плати. Проте, важливо зазначити, що ЄСВ не може бути меншим за мінімальний внесок, встановлений законодавством. Це означає, що якщо сумісник отримує малу заробітну плату, ЄСВ все ще може бути нарахований на мінімальний рівень.
На практиці, роботодавець, який оформляє трудові відносини з сумісником, повинен дотримуватися всіх вимог щодо оподаткування, утримувати та перераховувати відповідні податки і збори, забезпечуючи законність і прозорість своїх фінансових операцій. Сумісники, в свою чергу, мають право знати про свої податкові зобов'язання та можливості щодо зниження податкового навантаження.
Відпускні та лікарняні для сумісників
Відпускні та лікарняні для сумісників – це важлива тема, оскільки вона стосується прав працівників, які працюють на декількох посадах. Згідно з чинним законодавством України, сумісники мають право на відпустки та лікарняні так само, як і основні працівники, але існують деякі особливості, які варто врахувати.
По-перше, сумісники мають право на оплачувані відпустки відповідно до загальних норм трудового законодавства. Це означає, що вони можуть отримати щорічну основну відпустку, яка зазвичай становить 24 календарні дні. Однак, оскільки сумісники працюють на умовах неповного робочого часу, розрахунок відпустки може відрізнятися. Кількість днів відпустки пропорційно зменшується залежно від відпрацьованого часу.
По-друге, важливо розуміти, як розраховуються лікарняні для сумісників. В Україні виплата лікарняних здійснюється на підставі середньої заробітної плати. При цьому, для сумісників лікарняні можуть виплачуватися лише за ті дні, які вони фактично працювали на даній посаді. Також слід враховувати, що для отримання лікарняних сумісник повинен надати лікарняний лист, виданий лікарем, і пройти процедуру підтвердження права на лікарняні у свого роботодавця.
Крім того, сумісники повинні пам'ятати, що для отримання відпустки чи лікарняних необхідно погоджувати свої дії з усіма роботодавцями, де вони працюють. Це може включати подання заяв на відпустку або повідомлення про лікарняний, що може потребувати певного часу для організації.
Узагальнюючи, сумісники мають право на відпуски та лікарняні, але для цього потрібно враховувати особливості їхньої роботи, а також дотримуватися відповідних процедур. Це дозволяє забезпечити захист трудових прав працівників, які займаються сумісною діяльністю.
Як оформити трудовий договір із зовнішнім сумісником
Оформлення трудового договору із зовнішнім сумісником потребує дотримання певних юридичних норм і процедур. Ось покроковий алгоритм, як це зробити:
1. Визначення статусу сумісника: Перед укладенням договору важливо з'ясувати, чи дійсно особа є зовнішнім сумісником. Згідно з українським законодавством, зовнішнім сумісником є працівник, який має основне місце роботи в іншій організації, але бажає виконувати роботу на умовах сумісництва.
2. Укладення трудового договору: Трудовий договір із зовнішнім сумісником повинний бути укладений у письмовій формі. У договорі необхідно вказати:
- особисті дані працівника (ПІБ, адреса, ідентифікаційний код);
- дані підприємства (назва, адреса, код ЄДРПОУ);
- дату укладення договору та термін його дії (якщо він визначений);
- опис трудових обов'язків;
- режим роботи (графік, тривалість робочого часу);
- умови оплати праці (ставка, нарахування, виплати).
3. Зарахування працівника на обліку: Після укладення договору потрібно внести дані про працівника до облікових документів підприємства. Це включає ведення кадрів, оформлення особової справи, де зберігатимуться копії всіх документів.
4. Оформлення необхідних документів: Залежно від специфіки роботи, можуть знадобитися додаткові документи, такі як медичні довідки, допуски, сертифікати або ліцензії, якщо робота пов'язана з певними вимогами.
5. Виплата заробітної плати: Зовнішній сумісник отримує оплату за виконану роботу згідно з умовами договору. Важливо врахувати, що сумісники також підлягають оподаткуванню, тому підприємство повинно правильно нарахувати податки і збори.
6. Ведення обліку робочого часу: Для зовнішніх сумісників потрібно вести облік відпрацьованого часу. Це може бути зроблено за допомогою табелів обліку, які допоможуть контролювати фактичні години роботи.
7. Припинення трудового договору: Якщо виникає необхідність припинити трудові відносини, це також повинно бути оформлено письмово. Підстави для розірвання можуть бути різними: за згодою сторін, за ініціативою роботодавця або працівника, у разі закінчення терміну дії договору тощо.
Дотримання цих етапів забезпечить коректне оформлення трудового договору із зовнішнім сумісником і дозволить уникнути можливих юридичних проблем в майбутньому.
Як прац ює зарплата в iFin?
✅ Створіть обліковий запис та оберіть тариф для доступу до сервісу розрахунку зарплати
✅ Внесіть реквізити компанії та працівників — додайте необхідну інформацію для нарахування зарплати
✅ Сформуйте зарплатну звітність автоматично — система створить документи на основі введених даних (табелі, нарахування, утримання тощо).